ПОЩО, ПО ЩО

ПОЩО – ПО ЩО Пощо, присл. розм. Навіщо, заради чого. І ми обертаємося в пил... Але пощо обертатися в пил з муками, коли можна без?.. (І.Багряний); Чого вертать ? Пощо ? Й для кого? (П.Карманський); Навіть дівчат не кликала, щоб помагали. Пощо? Не треба розніжуватися (Б.Лепкий); Пощо ота за молодістю туга, Пощо ті нарікання і жалі? Все марнота, коли довкруж наруга, Коли немає правди на землі (В.Бровченко). По що, займ. з прийм. – По що ти йдеш до лісу? – "По гриби ".

Смотреть больше слов в «Літературному слововживанні»

ПОЯКОМУ, ПО ЯКОМУ →← ПОШИРЮВАТИСЯ, РОЗПОВСЮДЖУВАТИСЯ

T: 110